Відкритий урок
Минають десятиліття. У далеке минуле йдуть люди, які дали нам перші приклади людської гідності, порядності, всього того, що людину робить Людиною. Пронизливого осіннього дня 1989 року пік мороз і дув холодний вітер. Володимирською вулицею м. Києва йшла жалобна процесія. Поступово люди вливалися в неї, заповнювали вулицю. Тисячі, тисячі людей…
- Кого ховають?
- Василя Стуса. Великого поета. Перезаховують. Привезли тіло з таборів, помер в ув’язненні.
- Василь Стус? Не знаю, не читав…
Така вже судилася доля. Вірші його переписували, передавали одне одному, а перша збірка, видана в Україні, побачила світ у 1990 році – після смерті поета
До Шевченківських днів в колегіумі 18 березня 2019 року вчителем української мови та літератури Ващакіною М. О. був проведений відкритий урок в 11 класі, присвячений життю і творчості дисидента, поета та перекладача Василя Стуса "Утвердження активної життєвої позиції, мужності й сили духу ліричного героя, його духовний стоїцизм в поезії Василя Стуса". Учні проаналізували поезію Стуса "Як добре те, що смерті не боюсь я", написану в ув'язненнні, взяли участь в обговоренні відео, присвяченому життю Стуса, виконали інтерактивні вправи "Готуємось до ЗНО", "Музей речей", "Асоціативний ряд", "Галерея" тощо. Вчитель провів паралель із сучасністю, використав міжпредметні зв'язки (художнє мистецтво, музичне мистецтво, історію, кіномистецтво). Діти вчилися бути милосердними, щирими, любити рідне слово та рідний край.